zoria lvivska
  • introduction
    • welcome - zoria
    • about-me
  • poetry in english
    • Time Machine
    • Camel
  • MY MASTERS, AWAKEN!
  • Borderline
  • Moses
  • The new beginning
  • The art of persistence
  • The forgotten one
  • An abandoned hotel
  • Sing alone, be yourself
  • A miriad of passing clouds
  • A small talk
  • The art of learning
  • Time
  • ПОЕТИКА НА українській
    • Патаґонія
    • Зимні води
    • Боснійський психопат
    • Дестинація - Північ
    • Церква
    • Вона?
    • Ода вітряная
  • Ноктюрн
  • Тривіальність
  • Еквілібріум
  • Брейккор
  • Багряний етюд
  • Несучи рюкзак сам
  • Казка
  • Гротеск
  • Минувші дні
  • Сніжинки
  • 0:56
  • Закриваючи очі
  • Головою об скло
  • За горизонтом
  • Споглядаючи
  • Серед люмінісцентних ламп
  • Під палючим сонцем
  • Сонце
  • Країна Дежавю
  • Сон
  • Короткий удар
  • Дикий танець
  • POETIKA na hrvatskom
    • Kad se cemo naci
  • SPECIAL POETRY(2022-2023)
    • Ataxia
    • Мейнфрейм
    • Farlands
    • (without a name)
    • Високі сподівання
    • Перезавантаження
    • -
Powered by GitBook
On this page

Сонце

PreviousПід палючим сонцемNextКраїна Дежавю

Last updated 1 month ago


мені особисто згадується,як я сидів десь на кам'янистому пляжі Хорватії, а потім вирішив, що буде гарно повіджиматися десь на тих каміннях. проте найцікавіше було тоді, коли був один сонячний день і я вирішив, що треба піти трошки далі, ніж зазвичай,що я й зробив того дня я вирішив піти собі попри берег, який був, скажемо, доволі пустий, бо то була десь 8 чи 9 ранку вихідного дня але було доволі жарко, але не пам'ятаю, щоб мене це сильно стримувало отже, я вирішив собі піти і побачити, що там іду, іду, бачу якісь мушлі, камінчики , деякі з них я підібрав і вони досі в мене мають бути і так я дійшов до якось дуже великого, проте закинутого готелю а потім дійшов на вибжеж, який нагадував мені одеські степи попри море. і там я посидів пару хвилин, а далі почимчикував десь до хати найшов ще пару мушель,камінчиків, пострибав через деякі з них, до там цілі брили були(дійсно, звідки в мене добрі навички координації а просторі?) ну ось про цю подорож я доволі часто розказую, бо вона для мене була як подих чистого повітря і цей подих чистого повітря я хочу відчути знову