Сон

---

чомусь, коли я згадую це зараз, мені згадується мій недовгий час перебуття в Чорногорії. хоча я і був десь на узбережжі, проте ці сліди минулого впали мені глибоко в пам'ять, бо, іронічно,в мене досі є десь олівець, який я там купив.

піднімався я в той час десь на гору взагалі, звершення на вершину тривало десь 4 години, а потім ще стільки ж вниз. це була суміш смутку, цікавих краєвидів та роздумів, за які я зараз і думаю це було як щось посереднє між сном та мрією, хоча й , насправді, тільки реальністю і це справді дивовижно наскільки реальності може видозмінитися в пам'яті варто цінити моменти, які, здається, буденні бо це останній раз, коли він, момент, буде перед обличчям як сон

---