Сараєвський та сарський виродок
Народжений із болю й зажди - нужди
З плачу душі й дуги брів
Старіє рік за днем, днем за рік
Що твориться?
Чи він живий?
Чи він грає шута-дурня знов?
Спастися ти не зможеш
Впознать свій фатум, не хочеш?
Вбив ти стільки душ, але в одній душі?
Скільки разів тебе шукали, але не найшли?
А ти сміявсь лиходно
Спостерігав, як плачуть інші
Що ж-бо ти накоїв?
Лишив одну - немочну малу
Вторая - так дурная
Третья - омана на яву
О, переслідують тебе ці привиди
Задушать, здушать
Не спасешся, друже, від стрілянини
Сараєво й стане новой домовіной
Dios mio!
Куда летиш, плащ ти чорний, грязний
Вже й капелюх ти ізгубив
Подивись на себе, крізь віки
Ким зостався, ти?