Під палючим сонцем

---

ПРОЛОГ це буде певного роду продовження попередньої прози, яка зветься "сонце", що можна зрозуміти з назви, але буде ще один момент, який зв'яже ці історії, крім сонця як речі для символізму.

...

Під палючим сонцем в мене це асоціюється з тим, як я завжди сам ходжу по місту, в ліси й, буває, гори деколи, буває, заїжджаю в маленькі міста і, лежучи зараз, це доволі цікаво згадувати деякі люди з цих історій мені вже не є присутні в житті, проте не всі ж вони пішли на барахолку історій є ті, хто живуть власне в сучасному моєму житті хоча сучасність буде відносним поняттям, бо те, що є сьогодні,не значить, що 'че бути завтра. проте є одна річ, яка не змінилася для мене це символ мого рюкзака це так, оскільки він в мене асоціюється з подорожами сумними, добрими, веселими, холодними, морозними, неазубтніми і , незважаючи на труднощі , я старався проходити крізь них сам я зрідка прошу допомогу напряму, не тому що я гордий, а тому що я вірю в свій ресурс і наполегливість і цю роль а мене грає рюкзак чесно кажучи, моїм плечам легше ходити з умовними 7 кілограмами, ніж без них і це, може здатися, дивно, проте, насправді, це дививожно, якщо зробити короткий аналіз бо моє тіло привикло до навантаження більше,ніж до розслаблення.. доволі химерно було бачити, як мої рюкзаки вигорали(буквально) швидше за кольором, ніж я засмагав вони ставали такі бліді і це є власне те, що я маю на увазі,пишучи під палючим сонцем те, що метафора блідіння - це набуття досвіду, яке відбивається як і на тобі , так і на твоєму супутнику я ж хочу, показавши свій мотив, сказати наступне це одне зі значення рюкзака й людини, кожен має своє і я хочу, щоб кожен хоч раз в житті мав змогу відчути , що таке ходити під палючим сонцем так, як я відчув це

---