zoria lvivska
  • introduction
    • welcome - zoria
    • about-me
  • poetry in english
    • Time Machine
    • Camel
  • MY MASTERS, AWAKEN!
  • Borderline
  • Moses
  • The new beginning
  • The art of persistence
  • The forgotten one
  • An abandoned hotel
  • Sing alone, be yourself
  • A miriad of passing clouds
  • A small talk
  • The art of learning
  • Time
  • ПОЕТИКА НА українській
    • Патаґонія
    • Зимні води
    • Боснійський психопат
    • Дестинація - Північ
    • Церква
    • Вона?
    • Ода вітряная
  • Ноктюрн
  • Тривіальність
  • Еквілібріум
  • Брейккор
  • Багряний етюд
  • Несучи рюкзак сам
  • Казка
  • Гротеск
  • Минувші дні
  • Сніжинки
  • 0:56
  • Закриваючи очі
  • Головою об скло
  • За горизонтом
  • Споглядаючи
  • Серед люмінісцентних ламп
  • Під палючим сонцем
  • Сонце
  • Країна Дежавю
  • Сон
  • Короткий удар
  • Дикий танець
  • POETIKA na hrvatskom
    • Kad se cemo naci
  • SPECIAL POETRY(2022-2023)
    • Ataxia
    • Мейнфрейм
    • Farlands
    • (without a name)
    • Високі сподівання
    • Перезавантаження
    • -
Powered by GitBook
On this page

Минувші дні

PreviousГротескNextСніжинки

Last updated 1 month ago


Всі чули за одне з див світу - Александрійську бібліотеку. є різні теорії, чому вона перестала існувати проте єдине лишається правдою багато знань було втрачено, як і центр знань стародавнього світу. .. але чим це може вплинути на сьогодення? а тим,що ми могли піти далі, ніж ми є зараз розуміти більше, ніж ми можемо бачити більше, ніж ми бачимо а, можливо, воно так і має бути? що все йде по-своєму тяжко, через хащі, проте беземоційно, чи не так? ... так і ми, друзі мої, йдемо крізь хащі не знаємо, за що не знаємо, куди не знаємо, як проте знаємо лише те, що ми хочемо кращого, більшого ми хочемо змін ми хочемо бути сильними, розумними, бравими але з чого це все породжується? з відновлення того, що було втрачено