Еквілібріум

---

О, боги даної єстносці, молю вас о силі, яка дасть мені снаги й моцності на звершенія новіє! ... доволі дивне це слово, еквілібріум,хоча й похідне з латині а значить воно баланс але що ми знаємо про баланс як поняття життєйське?

практичного нічого, оскільки в стварносці немає того балансування: завжди вага буде перехилена на другу вісь але, незважаючи на це, воно лишається таким бажаним нами, творіннями природи, які бажають найти те, що їм не притаманно хоча ,якщо поглянути з преспективи об'єктивної, то природа - це й є "еквілібріум",який ми хочемо кожна частка відіграє ту чи іншу роль і нема ради на це але ми ж віддаляємося від природи ми живемо у будинках і квартирах, які збудовані в формі квадрата або прямокутника,що не є зовсім притаманним природі-матінці не дивно, що в нас нема цього балансу людина хоче нове, більше у міру розвитку свого внутрішнього еґо або ж єства,яке диктує їй умови але вертаючись до теми головної баланс находиться в тому що нам природне, близьке для цього ми можемо розглянути таблицю Маслова*, яка розглядає потреби людські можна помітити за нею, що самі базові потреби людини - у низу, що тільки є першою сходинкою коли ці потреби людиною (нами) задоволені, то ми хочемо більше і веду я до того, що чим більше цих сходинок ми пройшли, тим більші в нас потреби Тим самим баланс, як потреба, починає нівілюватися й взагалі ставати недосяжним ... Не варто казати, що його досягнути не є можливо можна старатися урізати свої матеріалістичні потреби/ перфекціонізм, щоб менше речей вас турбувало, що дасть свій плід але філігранно виконає це завдання той,хто знайде це той, хто пройде темнії ліси й бархани пісків тільки для того, щоб найти наш сокровенний скарб еквілібріум - життя давальний камінь

---