Загублена душа
Last updated
Last updated
Загублена душа пролог: часто ми, люди, шукаючи себе, знаходимо інших гнилі двері, дарма що не свої
Земля вже й не сива - молода Кров'ю облита, кістками тримана Без болю - без ною Атласові плечі - ніщо в порівнянні Нема травинки, яка сім'ю не згубила Сім'я мілішає - вже нема Так і рід згине - не відновиться! За старим, злим принципом Лишаються ті, хто спритніші,тверді Титану міцного сини Душі будуть блукати й блукали Нема спасіння тим, хто троянди зім'яли Ціною не власної крові, а корисливості жагоди Вогонь! Все згорить, бажано - до тла Нова земля постане із стебла Забувши, де вона - одна