Секвоя
Last updated
Last updated
Секвоя Древності єси ти знак Бачила малих і мертвих Вічно зелена, вічно молода Задивляючись на крони Знайду й себе в родоводі Гірляндоб мигтить твоя душа Далекая вона ж зоря Згадуючи одіссеї Пом'янувши вже неживих На очі навертаються сльози Новостворені курйози І біжу, біжу я, як гончак малий Не знаючи, куди я й добіжу Книжки гортаю, не найду О, шукаю я тебе, знання себе Не вірю , лжепророків Як і не вірив я у людей, що злості наганяють Помилки я чинив і виправляв Ноги здерті - відновляв Замки з картону я направляв, а вітер,поготів, знову їх збивав Нові кораблі являлись і зникали Маяки мерехтіли в ночі млості Привиди минувщини й даності Казали, щоб я й обернувся Згадуючи твори Гоголя - не обернувся Крик Вія я почув - біжу Бачу ранок та й мовчу Не звідавши цієї мілини, не скажу Добре тут чи ні Змучений - впаду Оком знову огляну Стареє дерево, секвою Яка мене й одобрить