Церква
Last updated
Last updated
Нічнії образи минають Легко вітер завива Люди - зі снів встають А крига тане,в'яне Праця жде, народ - живе І рятунку тут нема - час своє бере Циклічність процесу іскреного, живого А прийде день - і в храм уже пора Тиха з совістю розмова Вже й з уст не ісповза А думки, супутники нові Ведуть у далечінь Далечінь, яку пізнати треба Далечінь, яку віддати треба І нема в нас рятунку Бо всім нам прийде час іти І як вперше, так востаннє Споглянеш ти на собор І згадаєш слово скромне, тихе "Люби!"